Як вибрати точку доступу?

Якщо роутер відповідає за прийом та перерозподіл даних відповідно до встановлених правил, виконуючи задані команди, то точка доступу відіграє роль звичайного «подовжувача», що створює можливість підключення кількох пристроїв «по повітрю». Але що саме являє собою цей гаджет? Які стандарти використовують для передачі даних повітрям? На яких частотах працює девайс? Чи залежить швидкість передачі даних від типу встановленого обладнання? Якими є актуальні стандарти? Експерти магазину Center 5G вирішили відповісти на ці запитання.

Що така точка доступу?

На відміну від роутера або маршрутизатора, точка доступу не розподіляє, а роздає трафік рівномірно для всіх підключених до неї пристроїв. Інакше кажучи, вона подовжує зону дії маршрутизатора. Підключення пристрою до Інтернету здійснюється через LAN-кабель типу «вита пара», сигнал транслюється через бездротовий канал VLAN через протокол WIFI. Як самостійний шлюз входу, вона має виділений IP, а також інші ідентифікатори. Більше того, у великих будівлях і приміщеннях, а також громадських місцях ТД виконують функції ретрансляторів, працюючи в парі з роутерами.

Стандарти Wi-Fi

WIFI – протокол бездротової передачі даних, який набув широкого поширення в побутових умовах. Виділяють декілька основних параметрів, що визначають роботу каналу:

Робоча частота

Тактова частота бездротового каналу, переважно – 2,4 і 5 ГГц. Причому, кожна з них має свої переваги. 2,4 – поліпшеною прохідністю і ефективнішим поширенням сигналу через механічні перешкоди, але схильна до перешкод через насиченість, т.к. використовується практично повсюдно. 5 має меншу схильність до «ефірних» перешкод, але практично не проходить крізь серйозні перешкоди. При цьому варто зазначити, що актуальні моделі підтримують кожну з них і можуть перемикатися між частотами, залежно від стійкості сигналу.

Швидкість передачі даних

Визначається технічними параметрами пристрою, а також швидкістю вхідного потоку. Може коливатися в межах від 54 Мбіт/сек до кількох гігабіт. При цьому варто зазначити, що інформація, зазначена виробником, є номінальною: реальна швидкість (як правило) відрізняється від неї меншою стороною.

Мережевий стандарт

Буквенне визначення, що визначає протокол WIFI, тактову частоту, ширину каналу, і максимальну (теоретичну) швидкість мережі. При цьому варто відзначити, що вони не сумісні один з одним, тому виробники випускають «універсальні» точки доступу, які підтримують кількаканалів.

Крім того, девайси можуть мати додаткові функції:

• Пило- та вологозахистом для установки поза приміщеннями;
• USB-портами для підключення додаткових пристроїв;
• Можливість запиту через «виту пару» для монтажу на відстані від розеток ;
• Розмаїття комплектації (кронштейни, захисні кожухи, монтажні набори тощо).

Окремо варто згадати про коефіцієнт посилення антени. Адже саме цей параметр відповідає за дальність покриття точки доступу. При грамотному підборі одна ТД може покривати площу від кількох метрів до сотень кілометрів.